Коли заходиш до двору Василя Івановича — перше, що відчуваєш, це не біль і втрати. Це тепло.
Йому 59. Він живе в селі Шевелівка на Харківщині. Уже багато років поруч із ним — непростий діагноз: розсіяний склероз. Через хворобу Василь Іванович пересувається на кріслі колісному і щодня потребує допомоги. Але є те, що хвороба не змогла забрати — його відкритість, щирість і віру в людей.
Його дім пережив війну не менш болісно. Обстріли залишили по собі значні руйнування. Відновити житло самостійно родина не може, а через проблеми з документами — і державну компенсацію отримати поки що теж.
Шевелівка — віддалене село. Тут складніше все: дістатися, відновитися, просто жити. Перебої з електрикою, газом — звична реальність. Особливо важко це переживати взимку.
Саме тому ця допомога стала для родини не просто набором речей.
Павербанк, тепла ковдра, пічка, газові балони, ліхтарі — усе це привезли прямо до дому Василя Івановича, з урахуванням того, що він маломобільний.
Але насправді разом із цими речами привезли більше.
Відчуття, що ти не сам.Що про тебе пам’ятають.Що навіть у маленькому селі, далеко від центру подій, твоє життя має значення.
Василь Іванович дякував не лише за допомогу — за увагу. За людяність.
Acted є учасником Українського консорціуму реагування. #UkraineResponseConsortium
Цей допис з’явився завдяки щедрій підтримці американського народу через уряд Сполучених Штатів. Відповідальність за зміст несе організація «Light of Hope», і він не обов’язково відображає точку зору уряду Сполучених Штатів.
