16 років у рабстві у селі неподалік Полтави провів чоловік і тільки коли ледь не помер, зміг врятуватися від своїх «роботодавців».
У Всесвітній день протидії торгівлі людьми розповідаємо історію 50-річного Сергія, який потрапив до Центру адаптації для бездомних та звільнених з місць позбавлення волі БО «Світло надії».
Цьогоріч у квітні до керівниці притулку Марини Переверзової звернулася лікарка одного з полтавських медзакладів.
«Вона розповіла, що у них є пацієнт, який не хоче повертатися додому, бо його там ображають, майже не годують і змушують жити в поганих умовах».
Згодом чоловіка з лікарні транспортували до Центру адаптації.
«Він був дуже дезорієнтований, зляканий і боявся відповідати на питання», — пригадує керівниця притулку.
За кілька хвилин на порозі закладу з’явився кремезний чоловік, який навпаки був дуже говірким та почав тягнути Сергія до виходу.
«Нам вдалося зупинити це безчинство. Невідомий пояснив, що Сергій працює на них за їжу та житло. Наш клієнт був дуже наляканий і їхати з чоловіками не хотів. Згодом прийшов ще один невідомий. Вони спочатку умовляли Сергія, потім почали погрожувати, — розповідає Марина Переверзова.
Не добившись свого, чоловіки вичікували поблизу Центру. Тому довелося викликати поліцію.
Виявилось, що Сергій працював у фермерів. Грошей за свою роботу не отримував, як і інші такі ж робітники. Його оплата — їжа та житло. Проте годувати чоловіка могли і раз в день. А спав він на піддонах.
«Ліжка не було. Одяг був лише робочий, весь час брудний. Як і я. Бо купатися не було де. Інші тікали, але їх власники ловили і повертали», — згадує Сергій.
Тому Сергій часто хворів. Здебільшого на запалення легень. Коли вже ситуація ставала загрозливою його відпускали в лікарню, а потім знову забирали на ферму. Останнього разу Сергій зрозумів, що якщо повернеться — помре. Тому почав просити у медиків про допомогу.
«Починав працювати з 5-ї ранку і до ночі. Робив все по господарству: догляд за коровами, свинями, качками. Бувало втрачав свідомість. Документи забрали, частку моєї землі продали, а грошей не віддали», — розповідає Сергій.
Перше з чого почали супровід клієнта у притулку — заява до поліції. Також соцпрацівниця Центру працювала над тим, щоб встановити йому статус постраждалого від торгівлі людьми. Сергій його отримав. Йому допомогли відновити деякі документи, укласти декларацію із сімейним лікарем та долікуватися. Наступний крок - пошук роботи, зважаючи на слабке здоров’я. Сергій влаштувався охоронцем. А найбільш необхідні речі чоловік отримав завдяки програмам підтримки міжнародних організацій.
«Адаптація — це складний процес. А для цього чоловіка він був ще важчим. Він розповів, що за будь-яке зайве слово чи питання його могли вдарити чи дати стусана. Тому він боявся говорити і відповідати на наші питання. Згодом він поділився, що навіть не уявляв, що може бути по-іншому. І його думку просто приймуть», — зауважила Марина Переверзова.
Нині Сергій мобілізований до лав ЗСУ та проходить навчання. А команда притулку продовжує ним опікуватися, адже чоловікові ще складно взаємодіяти з іншими людьми. Та він знає, куди звернутися до допомогу, якщо цього потребуватиме.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації, зателефонуйте 1547 на урядову гарячу лінія з протидії торгівлі людьми або 527 - національна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми. Чи зверніться до поліції за номером 102!
Центр адаптації працює за адресою м. Полтава, провулок Шевченка, 5а. Телефон - 095 284 74 19.
